Фундаменты домов — выбор типов грунтов в строительстве жилья с сайта DOM.RIA

При выборе участка под жилой дом важно обратить внимание на пригодность типа грунта для конкретной строительной технологии. Глубина промерзания, способность выдерживать статические и динамические нагрузки, а также уровень грунтовых вод становятся определяющими факторами при определении параметров фундамента. Эти факторы имеют ключевое значение при проектировании фундаментов домов.

Яким повинен бути ґрунт під фундамент

Відповідність технології будівництва особливостям ґрунту забезпечує стійкість несучих конструкцій будинку, безпеку і надійність житла в цілому. Якщо фундамент підібраний неправильно, навіть укріпивши його є велика ймовірність, що будівля стане аварійною за кілька років експлуатації: накрениться, просяде, в стінах з’являться тріщини, що в підсумку може призвести до обвалу. В ідеалі основа під фундамент повинна відрізнятися такими якостями:

• рівномірною і незначною стисливістю за рахунок чого виключається просідання будинку;
• стійкістю до ґрунтових вод, що вбереже фундамент від впливу вологи;
• нерухомістю і достатньою несучою здатністю для забезпечення стійкості будинку;
• протистоянням спучуванню (здатність збільшуватися в об’ємі, промерзаючи, та зменшуватися за плюсової температури), яке може спричинити деформацію і руйнування фундаменту.

Як вибрати земельну ділянку під будівництво будинку

Повним переліком цих якостей практично не відзначається жоден ґрунт на території України. Тому щоб використовувати його в якості основи для фундаменту вдаються до спеціальних технологій будівництва та допоміжних заходів щодо посилення та захисту конструкцій. Основні положення проектування фундаментів на різних ґрунтах описані в ДБН В.2.1-10-2009.

Види фундаментів

У житловому будівництві популярністю користуються такі технології закладання основи для будинку:

Стрічковий фундамент

Стрічковий фундамент – це залізобетонна конструкція у вигляді замкнутого контуру, розташована під усіма несучими стінами будинку. Відрізняється хорошими експлуатаційними якостями, оптимальною трудомісткістю і собівартістю. Може споруджуватися з готових залізобетонних блоків або заливатися розчином на місці будівництва. Для посилення конструкції використовують стрижні арматури.

Стовпчастий фундамент

Стовпчастий фундамент представляє собою опорні конструкції у вигляді стовпів, які встановлюються під несучими стінами, їх перетинами і на кутках. У порівнянні з попередньою технологією обходиться дешевше, але застосовується для порівняно легких будівель без підвалів, що споруджуються на якісному, стійкому ґрунті.

Плитний (монолітний) фундамент

В якості основи будинку використовують цільний майданчик із залізобетону. До цієї технології відноситься утеплена шведська плита – мілкозаглиблена конструкція з шаром утеплювача. Моноліт порівняно простий в монтажі, але дорогий, бо потребує великих витрат матеріалу. Цей фундамент ще називають плаваючим, адже він, розташовуючись практично зверху ґрунту, опускається, піднімається і переміщується разом з ним.

Пальовий фундамент

Пальовий фундамент (палі) – це набивні, забивні або гвинтові опори, встановлені вглиб ґрунту, на яких кріпиться будинок. В якості опорних конструкцій можуть бути використані залізобетонні, залізні та дерев’яні вироби. Конструкція нагадує стовпчастий фундамент, але палі встановлюються на глибину кількох метрів, тому застосовуються в місцевості з нестійкими ґрунтами.

Комбінований фундамент

Комбінований фундамент поєднує в собі різні технології будівництва. Він споруджується з метою створення міцної основи, оптимізувавши витрати. Об’єднання декількох технологій знаходить широке застосування в будівництві будинків за нестандартних умов, наприклад, на схилах або на нестійких ґрунтах.

Який фундамент вибрати, враховуючи тип ґрунту

Всі ґрунти можна розділити на п’ять різновидів, залежно від яких рекомендується зупинятися на певній технології будівництва.

Скелясті ґрунти

Такий тип природної основи, як скелясті ґрунти, представляє собою навіть не ґрунт, а кам’яну гірську породу. Вона не схильна до впливу ґрунтових вод, тому не спучується в морози, не змінює експлуатаційні властивості під впливом вологи. Камінь не деформується навіть під сильними навантаженнями, тому не дає усадку. Будувати фундамент тут можна практично без заглиблення, застосовуючи такі технології:

• мілкозаглиблений стрічковий фундамент;
• мілкозаглиблений стовбчастий фундамент.

Але цей тип місцевості підходить виключно для наземних споруд, адже побудувати в таких умовах підвальне приміщення занадто важко.

Уламкові або хрящуваті ґрунти

Ґрунти, що складаються в основному з каменів, уламків, гравію та щебеню, відрізняються хорошими експлуатаційними якостями: практично не промерзають, не спучуються, витримують великі навантаження. За рахунок цього вони також добре підходять для спорудження фундаменту без додаткових робіт з його посилення. В таких умовах оптимально використовувати два тих самих типи фундаментів:

• мілкозаглиблений стрічковий;
• мілкозаглиблений стовбчастий.

Конструкцію рекомендується встановлювати на глибину 30-50 см. За рахунок наявності великої кількості каменів і валунів рити котлован під фундамент – важке і трудомістке завдання. Тому, маючи бажання спорудити підвальне приміщення, врахуйте, що тут ці роботи обійдуться досить дорого, а фундамент доведеться робити глибокозаглибленим.

Глинисті ґрунти в будівництві

Глинисті ґрунти складаються з дуже дрібних частинок – глинистих мінералів, які доповнені кварцовими, карбонатними та іншими домішками. За рахунок пористої структури такий ґрунт добре утримує вологу. Ця особливість є причиною вагомого недоліку ґрунтів – спучування.

Що вигідніше: земля під будівництво чи ділянка з будинком

Спучування провокує руйнування фундаменту. Але при якісному комплексному підході до будівництва, проведення дренажних і гідроізоляційних робіт, недолік вдається ліквідувати, а фундамент виходить міцним і витривалим.

Перелік необхідних заходів і технології будівництва визначається з урахуванням типу глинистого ґрунту. Він поділяється на такі різновиди:

Глина

Глина – не менше ніж на третину складається з дрібних глинистих частинок. В утрамбованому стані та за умови глибокого залягання ґрунтових вод вона відрізняється хорошою несучою здатністю. Глина спучується. На території України вона здатна промерзати на глибину 1,5 м. Враховуючи такі особливості, на цьому ґрунті широко використовують наступні фундаменти:

• глибокозаглиблені стрічкові;
• плаваючі плитні на гравійній або піщаній подушці;
• пальові;
• стовбчасті.

Суглинки

Суглинки – суміш піску і глини з долею глинистих частинок 10-30%. За умови глибокого залягання ґрунтових вод і однорідної структури відрізняються високою надійністю. За експлуатаційними якостями схожі на глину, але промерзають дещо менше. Підходять такі фундаменти:

• глибокозаглиблені стрічкові;
• мілкозаглиблені стрічкові з якісною дренажною системою та утепленням;
• пальові;
• стрічково-пальові;
• монолітні плаваючі, утеплена шведська плита.

Супіски

Супіски – містять частку глини близько 5-10%, а решту об’єму складають піщані ґрунти. Така особливість робить їх менш спучуваними, але пористість тут все одно присутня. Це слабкі ґрунти, схильні до пливучості, тому рекомендується встановлювати будинок на такі основи:

• утеплену шведську плиту;
• буроін’єкційні, гвинтові або буронабивні палі в обсадних трубах.

Пальові та монолітні плаваючі фундаменти застосовуються на глинистих ґрунтах за умови неоднорідності шарів та близького розташування ґрунтових вод.

В Україні глинистий тип ґрунтів представлений лесоподібними породами – суглинки або супіски з пилуватими частинками. Вони займають близько ¾ території країни, тому в основному в будівництві доводиться стикатися саме з ними.

Через пухку структуру у лесу є ще одна особливість – він просідає в умовах підвищеної вологості. Тому фундамент на такому ґрунті потребує якісної гідроізоляції та зміцнення. Тут актуальні розширені фундаменти та суцільні плити.

Але з істотними недоліками лесоподібних порід, які ускладнюють процес будівництва, впливають на підвищення вартості фундаменту та обсяг робіт, ці ґрунти підходять для спорудження підвальних і цокольних поверхів.

Шар чорнозему, що утворився на лесоподібному ґрунті, абсолютно не придатний для будівництва, тому перед початком робіт його знімають.

Піщані ґрунти

Порода, що складається в основному з великих піщаних зерен, добре пропускає воду, тому практично не схильна до спучування. Пісок дає швидку усадку, після чого залишається в стабільному стані та має хорошу несучу здатність. За рахунок таких особливостей цей тип ґрунту добре підходить для будівництва.

Чим більші зерна піску в ґрунті, та чим більша їх частка, тим краща несуча здатність основи. Гравійний піщаний ґрунт, в якому не менше чверті об’єму займають частинки розміром близько 2 мм – ідеальний варіант для будівництва будь-якого типу фундаменту. Середньозерниста основа (розмір часток 0,25-0,5 мм) також придатна для всіх видів конструкцій. Оптимальними в плані ефективності та ціни тут можна вважати фундаменти таких типів:

• мілкозаглиблений стрічковий;
• мілкозаглиблений стовбчастий.

Характеристики пилових і дрібнозернистих пісків дещо інші, вони вже схильні до спучування. Крім того тут може виникати небезпека пливунів, тому придатними стають абсолютно інші типи фундаментів:

• пальові;
• стрічково-пальові;
• плитні плаваючі.

Конструктивні особливості фундаменту також залежать від того, чи будете ви споруджувати підвальний або цокольний поверх, і чи є можливість тут його побудувати. Якщо так, то без глибокозаглибленої конструкції не обійтися навіть на ідеальній піщаній основі.

Торф’яні та болотисті ґрунти

Торф’яна основа одна з найменш надійних, і в ході обстеження ділянки може виявитися, що будувати тут не можна або не вигідно. Торф вбирає вологу і спучується при морозі, має малу несучу здатність і дає велику тривалу усадку.

Традиційні технології будівництва тут можливі лише в разі заміни торфу на інші ґрунти або його вилучення. Але це має сенс, якщо товщина торф’яного шару не перевищує півтора метра, а під ним знаходиться стійка, надійна основа. В іншому випадку на торф’яній, болотистій місцевості застосовують виключно такі конструкції:

• пальово-гвинтові фундаменти;
• забивні залізобетонні палі;
• буронабивні палі.

І то їх будівництво неможливе, якщо не вдасться пробурити до стійких ґрунтів.

Це лише основні рекомендації з підбору фундаменту з урахуванням ґрунту. Індивідуальні умови на ділянці можуть вплинути на тип конструкції, який вам підійде.

Крім того, вибір фундаменту не обмежується визначенням типу ґрунту. Важливо також врахувати саму технологію будівництва будинку. Під будівлі з цегли часто закладають глибокозаглиблений стрічковий, плитний або залізобетонний фундамент, палі. Ці основи здатні витримувати велике навантаження від будинку з цегли або каменю.

Як спорудити будинок: покрокова інструкція

Мілкозаглиблений стрічковий, стовпчастий, пальово-гвинтовий фундамент актуальний для будівель з дерева, панелей, газобетону. У цьому випадку також підійде плитна або стрічково-пальова конструкція. Тому до підбору технології будівництва потрібно підходити комплексно.

Як визначити тип ґрунту самостійно

Для визначення типу ґрунту і його основних характеристик на ділянці проводяться інженерно-геологічні дослідження. Але, вибираючи ділянку для будівництва, можна попередньо оцінити стан місцевості без фахівців.

Скелясті або торф’яні породи легко розпізнати за зовнішнім виглядом. У першому випадку це практично суцільний камінь, у другому – пухкий ґрунт на болотистій місцевості. Уламкові ґрунти в складі мають велику кількість каменю, щебеню та решток гірських порід.

В інших випадках для визначення ґрунту проведіть просте дослідження. Розмочіть жменю породи в воді, спробуйте скатати з неї кульку, розкачати або розплескати її на рівній поверхні, зігнути, перевіривши на еластичність. Результати таких дій говорять про наступне:

• ґрунт легко скочується, розрівнюється і ліпиться, не тріскаючись – перед вами глина;
• порода ліпиться, а при згинанні або роздавлюванні на ній з’являються тріщини або ж вона ламається – це суглинок;
• куля катається, але при спробі розрівняти її, вона ламається – супісок;
• ґрунт не виходить скатати в кулю – в складі переважає пісок.

Крім того, зверніть увагу, чи бруднить ґрунт руки. Після роботи з піском вони залишаються практично чистими. Чим більше в ґрунті глини, тим сильніше ви ним забруднитеся. Максимально точно визначити фізико-механічні характеристики основи і геологічні особливості ділянки можна лише в ході спеціалізованих досліджень.

Какая должна быть ширина фундамента для двухэтажного дома?

Ширина фундамента для двухэтажного дома зависит от нескольких факторов, таких как тип грунта, вес дома, количество этажей и планируемый размер фундамента. В общем случае, ширина фундамента для двухэтажного дома должна быть не менее 50 см до 1 метра, чтобы обеспечить достаточную прочность и устойчивость фундамента.

Однако, перед определением точных размеров фундамента, необходимо провести геологические и инженерно-геологические исследования участка, на котором планируется строительство дома, для оценки типа грунта и его несущей способности. От этого будет зависеть тип фундамента и его размеры.

Также стоит учитывать, что при строительстве дома, необходимо соблюдать местные строительные нормы и правила, которые определяют минимальные требования к размерам фундамента для зданий определенной высоты и размера.